Цей рекордний показник був зафіксований тільки під час найбільш важкого періоду кризи - грудень 2008 - січень 2009. Власне, відтоді ситуація на ринку нерухомості стабільно парадоксальна. Експерти регулярно прогнозують, що ось-ось ринок активізується, і ціни піднімуться, а, насправді, якщо і виникає незначне пожвавлення на частки відсотків, то одразу йде стрибок назад. Загалом, нерухомість виконує "ленінське танго" навпаки - один крок вперед, два назад.
В оголошеннях можна знайти квартири вартістю 24 000 у. о., правда, купити за таку ціну ще нікому не вдалося. Реальна мінімальна ціна, за словами ріелторів, - від 32 000 у. о. за готельку на околиці. Ріелтори, також, стверджують, що ціна операції, як правило, відсотків на 10-15 нижча за заявлену в оголошенні, якщо воно не "липа" для залучення клієнтів. За рік "вторинні" квартири подешевшали на 7-8%.
Розрив між вартістю нерухомості в різних районах продовжує скорочуватися: на 5% знизилася вартість квартир на околицях і на 9% - в центральних елітних районах. Подібне співвідношення спостерігається і щодо 1-кімнатних і багатокімнатних квартир: ціна на 1-кімнатні впала на 5%, а на 3-кімнатні - на 7%. Ціна квартири в містах-супутниках фактично стала дорівнювати ціні у віддалених районах. Що не дивно, транспортні розв'язки такі, що з Броварів часто можна дістатися швидше, ніж з Борщагівки або з кінця Троєщини.
Ось уже два роки, як завмер ринок нерухомості після багаторічної скупки з подальшим перепродажем квартир за скаженими цінами, які від цього ажіотажу сказилися остаточно. Криза змусила знизити вартість квартир, але далі ціни не опускаються, незважаючи на відсутність попиту. Кількість угод суттєво не змінюється, вартість нерухомості також, покупці і продавці топчуться на місці, очікувально поглядаючи один на одного.
Чому така ситуація склалася - очевидно. Купівля-продаж квартири в Києві служила не задоволенням потреби населення в житлі, а була спекулятивним бізнесом і засобом вдалого і, як вважалося, надійного вкладення вільних грошей. Тому ціни відповідали не рівням доходу населення, як має бути згідно з економічними законами, а можливостям капіталообігу торговців нерухомістю. І угод було багато тому, що квартири скуповувалися ділками для подальшого перепродажу.
З падінням цін сенс спекуляції нерухомістю зник, і квартири купують тільки ті нечисленні громадяни, в яких є можливість придбати житло. Щоб ринок нерухомості пожвавився, треба падіння цін, але його найближчим часом, швидше за все, не буде, тому що основну масу квартир тримають перекупники, яким простіше не продати, ніж продати собі на збиток.
Ситуація на первинному ринку житла - трохи краще. Хоча й тут ціни завищені і спостерігається деяка тенденція до подальшого зростання. Це природно, адже ті, хто здатний придбати квартиру для проживання в ній, хочуть нову, простору квартиру.
Якщо вірити інформації, наданій деякими агентствами, ринок нерухомості все ж активізується. До цього висновку прийшли агентства "Благовіст" і Park Lane за підсумками 1 кварталу 2011 року. Найбільша кількість угод, 65%, відбувається в ціновому діапазоні до 100 000 дол., Майже 30% - від 100 до 200 000 дол., а решта 5% припадають на елітну нерухомість. В умовах дорожнечі житла найбільшим попитом користується найдешевше житло.
Тільки зараз ціни на нерухомість хоча б наблизилися до європейських. У Берліні квадратний метр вторинного житла коштує 500 - 1600 євро, новобудови на 30% дорожче. Пристойну "двушку" цілком можна придбати за 59000 євро. На сьогоднішній день цілком адекватна київська ціна. Правда, враховуючи різницю в рівні життя, не така вже вона й адекватна. Тому більшість населення України просто не в змозі бути дійовою особою на ринку нерухомості.
Влада знову намагається реанімувати програму "Доступне житло". Проблема одна - немає охочих в ній брати участь. Мабуть, не таке вже воно і доступне. Замість того щоб надати соціальне житло, людям, які стоять у черзі на квартиру, пропонують оплатити половину його вартості, а ще половину сплатить держава.
Правда, оплатити треба в найкоротші терміни і учасником цієї програми можуть стати лише ті, чий сукупний сімейний дохід у перерахунку на члена сім'ї не перевищує чотириразовий розмір середньомісячної зарплати по регіону. Навіть вагомий аргумент про те, що квартира за програмою буде в приватній власності, а соціальне житло приватизовувати не можна, не може переконати вчителя викласти відразу 50 000 дол. Як може людина з зарплатою 2000-3000 грн. зібрати таку суму? От і немає охочих на дотаційні квартири.
Що стосується прогнозів на ринку нерухомості, то найбільш вірогідною версією з представлених експертами здається поступове повільне зниження цін. Зростання малоймовірне, грошей у населення немає і найближчим часом навряд чи вони будуть, а обвалитися вартості квартир не дадуть численні перекупники, вже вони постараються не втратити вкладені гроші.
http://finance.ua/
